Якщо живете десь на Волині або часто їздите цими краями, то напевно знаєте, що громадський транспорт тут – це як лотерея. То приїде вчасно, то запізниться на півгодини, а то взагалі пройде повз зупинку, бо водій не помітив, що хтось махає рукою. Але є маршрути, на які можна покластися, і один із таких – це сто сьома маршрутка, яка курсує між Гіркою Полонкою та Ківерцями.

Цей маршрут – справжня палочка-виручалочка для тих, хто живе в селах довкола і потребує доїхати до райцентру. Ківерці – це не якесь маленьке село, а таки місто, де є магазини, лікарні, школи, урядові установи. Туди їдуть і по справах, і на базар, і просто навідатися до родичів. А Гірка Полонка – це село в Ківерцівському районі, звідки багато людей щодня їздять на роботу чи навчання.

От про цю маршрутку, її розклад, зупинки та всі нюанси я вам зараз розкажу детально. Бо знати, коли і де сідати на автобус – це половина успіху, особливо якщо треба встигнути вчасно на важливу зустріч чи на поїзд.

Що за маршрут такий

Маршрутка номер 107 з'єднує село Гірка Полонка з містом Ківерці. Загальна протяжність шляху – десь близько 15-18 кілометрів, залежно від того, як рахувати і якими вулицями їхати. Здається, невелика відстань, але для людей, які не мають власного автомобіля, ці кілька кілометрів можуть бути справжньою перешкодою.

Раніше, років так двадцять-тридцять тому, люди ходили пішки або їздили на велосипедах. Хто багатший – купував мотоцикл чи навіть машину. Але більшість просто чекала, поки якийсь сусід поїде до Ківерців на своєму тракторі чи вантажівці, і проситься з ним. Зараз, слава Богу, є регулярний автобусний маршрут, який значно полегшує життя місцевим жителям.

Маршрутка їде по головній дорозі, яка з'єднує Гірку Полонку з Ківерцями. По дорозі заїжджає в декілька сіл, робить зупинки в потрібних місцях, щоб люди могли зручно сісти або вийти. Дорога, до речі, не найгірша – асфальт є майже всюди, хоча місцями бувають ями та вибоїни, особливо після зими або сильних дощів.

Звідки і куди їде маршрутка

Початкова зупинка маршруту – це Гірка Полонка. Село невелике, але достатньо відоме в районі. Там живуть переважно сільські жителі, які займаються сільським господарством – тримають корів, вирощують картоплю, городину. Хтось працює на місцевих підприємствах, хтось їздить на заробітки в Ківерці або навіть у Луцьк.

Кінцева зупинка – місто Ківерці. Це районний центр Ківерцівського району Волинської області. Населення там десь близько десяти тисяч чоловік, може трохи більше. Є все необхідне для нормального життя – школи, садочки, поліклініка, аптеки, магазини різного калібру, ринок, де можна купити все – від свіжих овочів до одягу та взуття.

Багато людей з довколишніх сіл їздять у Ківерці саме на ринок. Особливо по п'ятницях і суботах, коли там найбільше народу і найширший вибір товарів. Хтось везе свою продукцію продавати – молоко, сметану, м'ясо, городину. Хтось приїжджає купувати те, чого в селі немає – будівельні матеріали, запчастини для техніки, добрі меблі.

Крім того, в Ківерцях є райдержадміністрація, різні установи, де люди вирішують свої документи, пенсії, субсидії, земельні питання. Тому в маршрутці завжди можна побачити різний контингент – і молодь, що їде на навчання чи роботу, і пенсіонерів з паперами в поліетиленових торбах, і жінок з великими сумками після покупок.

Які зупинки по дорозі

Маршрутка не їде напряму з точки А в точку Б. Вона робить кілька проміжних зупинок, щоб люди з різних населених пунктів могли скористатися транспортом. Це дуже зручно, бо інакше довелося б спочатку йти пару кілометрів до головної дороги, а вже потім ловити маршрутку.

Отже, основні зупинки на маршруті:

Гірка Полонка – початкова зупинка. Знаходиться десь у центрі села, біля сільради або магазину – такі місця зазвичай є центром будь-якого села. Там зупинка обладнана, є лавочка, де можна посидіти в очікуванні автобуса. Правда, лавочка часто зайнята місцевими бабусями, які там просто так сидять, балакають та обговорюють сільські новини.

Після Гірки Полонки маршрутка їде далі дорогою і робить зупинки в інших селах чи присілках. Тут можуть бути такі населені пункти як Липини, Підгайці, Смолява – це все села Ківерцівського району, які розташовані вздовж дороги до Ківерців. У кожному з них є своя зупинка, хоча не завжди там є нормальний павільйон. Іноді зупинка – це просто стовпчик з написом або взагалі просто домовленість між водієм і пасажирами: мовляв, тут завжди зупиняємося, біля того дуба чи тієї хати.

Ківерці – кінцева зупинка. Маршрутка зазвичай приїжджає до автостанції або до центру міста, де люди розходяться в різні боки – хто в магазин, хто на ринок, хто до лікарні. Там уже є нормальна інфраструктура – вбиральня, ларьки з їжею та напоями, кіоски, де продають квитки.

Точна кількість зупинок може трохи відрізнятися залежно від дня тижня та сезону. Влітку, коли багато дачників та городників, водії можуть зупинятися частіше – по проханню пасажирів. Взимку, навпаки, деякі зупинки можуть пропускатися, якщо там ніхто не чекає і ніхто не просить вийти.

Розклад руху маршрутки

А ось тут починається найцікавіше. Бо розклад – це та штука, яка в теорії існує, але на практиці часто залишається лише теорією. Офіційно маршрутка має виїжджати з Гірки Полонки в певний час, їхати визначеним маршрутом і прибувати в Ківерці також за розкладом. Але реальність буває іншою.

За офіційним графіком, маршрутка курсує кілька разів на день. Зазвичай ранковий рейс – десь о 6-7 годині ранку, щоб люди встигли доїхати на роботу чи на навчання. Потім можуть бути рейси в обід – о 12-13 годині, і вечірні рейси – десь о 17-18 годині, коли всі повертаються додому.

У вихідні дні розклад може бути трохи іншим. Наприклад, у суботу може бути більше рейсів, бо всі їдуть на ринок. А в неділю, навпаки, менше, бо це вихідний день і попит на транспорт менший.

Але знаєте, що найскладніше? Дізнатися точний актуальний розклад. Бо його ніде не публікують в інтернеті, немає ніякого офіційного сайту чи додатку, де можна подивитися, коли приїде наступна маршрутка. Вся інформація передається усно – від сусіда до сусіда, від водія до пасажирів. Хтось зателефонує водієві і запитає: коли сьогодні поїдеш? А той відповідає: як зберуся, так і поїду.

Тому багато людей просто знають із досвіду: о котрій годині зазвичай їде маршрутка, і приходять на зупинку трохи заздалегідь. Хтось стоїть і чекає двадцять хвилин, хтось – півгодини. Особливо взимку, в мороз, це не дуже приємно. Але альтернативи часто немає, якщо треба кудись доїхати.

Ще один нюанс – маршрутка може запізнюватися. Причин багато: водій застряг у Ківерцях у пробці, довго чекав пасажирів на одній із зупинок, по дорозі зламалася машина, або просто вирішив заїхати заправити бак. Іноді запізнення може бути п'ять хвилин, іноді – півгодини чи більше. І ніхто тебе не попередить, просто стоїш і чекаєш, сподіваючись, що маршрутка все-таки приїде.

Скільки коштує проїзд

Вартість проїзду – це окрема тема. Раніше, років десять тому, проїзд коштував копійки – гривень п'ять-десять за всю дорогу. Зараз ціни, зрозуміло, виросли. Інфляція, подорожчання пального, зношування транспорту – все це впливає на вартість квитка.
На сьогодні проїзд від Гірки Полонки до Ківерців може коштувати десь 20-30 гривень, залежно від того, скільки зупинок ви проїжджаєте і який конкретно рейс. Якщо їдете лише пару зупинок, то може бути дешевше – гривень 10-15. Якщо весь маршрут – то повна ціна.
Зазвичай гроші платять водієві або кондукторові прямо в маршрутці. Ніяких електронних квитків чи карток тут немає – все по-старому, готівкою. Водій або його помічник ходить між сидіннями, збирає гроші, інколи видає якісь талончики або просто запам'ятовує, хто заплатив, а хто ні.

Є одна неписана традиція: якщо ти місцевий і часто їздиш цією маршруткою, водій може дозволити заплатити потім або навіть іноді провезти безкоштовно, якщо знає, що людина на мілині. Це така сільська солідарність – усі ж тут один одного знають, бачать щодня, тому можна іноді і поступитися. Але це, зрозуміло, не правило, а виключення.
Пенсіонерам та дітям часто роблять знижки. Хтось платить половину вартості, хтось – трохи більше. Це залежить від водія та його настрою. Офіційно мають бути якісь пільги, але на практиці все вирішується на місці.

Як виглядає сама маршрутка

Маршрутки на цьому маршруті – це зазвичай невеликі автобуси чи мікроавтобуси. Найчастіше це старенькі Богдани, ГАЗелі або Мерседеси-Спрінтери, які вже відслужили своє в Європі, а потім приїхали сюди, щоб возити наших селян. Стан цих машин буває різним – від цілком нормального до такого, що дивуєшся, як воно взагалі ще їздить.

Усередині – два ряди сидінь, вузький прохід між ними. Сидіння часто затерті, з латками на обшивці. Вікна не завжди відчиняються або, навпаки, не зачиняються щільно, тому влітку буває спека, а взимку – протяги. Підлога вкрита якимось резиновим чи пластиковим покриттям, яке вже стерлося від тисяч чобіт та черевиків.

Влітку, коли спека, їхати в такій маршрутці – то ще випробування. Кондиціонера, зрозуміло, немає, вікна відкриті наполовину, але все одно душно. Люди обмахуються газетами або просто терплять. Взимку теж не солодко – опалення працює не завжди добре, тому доводиться їхати в куртках та шапках.

Але найгірше – це підвіска. На наших дорогах, де ями та вибоїни – звичне діло, маршрутка трясеться так, що зуби стукають. Особливо якщо сидиш ззаду, де амортизація взагалі умовна. Після такої поїздки спина може боліти, особливо у людей похилого віку.
Водії – це окрема каста. Зазвичай це досвідчені чоловіки середнього віку, які знають кожну яму на дорозі, кожен поворот, кожного пасажира на зупинках. Вони можуть їхати, одночасно розмовляючи по телефону, куриячи сигарету і навіть їдячи бутерброд. Для них це рутина, щоденна робота.

Дехто з водіїв привітний, привітається, запитає, як справи. Дехто – буркотливий, їде мовчки, не бажаючи спілкуватися. Але всі вони професіонали своєї справи, бо їздять цим маршрутом роками і знають усі нюанси.

Пасажири та атмосфера

Поїздка в маршрутці 107 – це завжди цікавий досвід, бо пасажири там бувають найрізноманітніші. Зранку їдуть переважно робітники та студенти – люди поспішають, сидять притихлі, хтось дрімає, хтось дивиться в телефон. Атмосфера спокійна, всі ще не прокинулися до кінця.
У обідній час можна натрапити на пенсіонерів, які їдуть у Ківерці по справах – в пенсійний фонд, до лікаря, на ринок. Вони зазвичай балакучі, обговорюють сільські новини, говорять про здоров'я, ціни, політику. Іноді їхні розмови настільки жваві, що можна й не помітити, як доїхав до потрібної зупинки.

Увечері, коли всі повертаються додому, маршрутка заповнена людьми з покупками. Хтось везе великі сумки з продуктами, хтось – мішки з комбікормом чи насінням, хтось – коробки з речами або будматеріалами. Іноді в маршрутці стає так тісно, що яблуку ніде впасти. Сидіння всі зайняті, люди стоять у проході, тримаючись за поручні та один за одного.

У маршрутці можна почути найрізноманітніші розмови. Хтось обговорює урожай і погоду, хтось – новини з телевізора, хтось – сімейні справи. Бабусі діляться рецептами та порадами, чоловіки говорять про техніку та роботу, молодь зависає в телефонах або слухає музику в навушниках.

Іноді буває весело. Наприклад, коли хтось розповідає якусь смішну історію, і вся маршрутка реготить. Або коли водій жартує з пасажирами, і всі сміються. Але іноді буває й напружено – якщо хтось із пасажирів п'яний і починає буянити, або якщо стається конфлікт через місце чи вартість проїзду.

Як дізнатися актуальний розклад

Ось це справді проблема. Як я вже казав, офіційного розкладу в інтернеті немає. Немає сайту, де можна подивитися, о котрій годині виїжджає маршрутка. Немає додатку на телефон, де б показувалося, де зараз знаходиться автобус і коли він прибуде на вашу зупинку.
Єдиний спосіб дізнатися точний розклад – це запитати у місцевих жителів. Вони знають, о котрій годині зазвичай їде маршрутка, бо користуються нею постійно. Можна підійти на зупинку і запитати у людей, які там чекають – вони завжди підкажуть.

Іще один варіант – зателефонувати водієві, якщо знаєте його номер. Багато водіїв дають свої телефони постійним пасажирам, щоб ті могли запитати, коли буде рейс. Але якщо ви приїжджий і вперше їдете цим маршрутом – цей варіант не спрацює.

Можна також спробувати дізнатися інформацію в сільраді Гірки Полонки або на автостанції в Ківерцях. Там мають бути якісь відомості про розклад. Але чи буде ця інформація актуальною – велике питання. Бо розклад може змінюватися без попередження, і не завжди всі установи встигають оновлювати дані.

Найнадійніший спосіб – це просто прийти на зупинку трохи заздалегідь і почекати. Якщо маршрутка їде о 7 ранку, прийдіть о 6:45. Якщо о 12 дня – прийдіть о 11:45. Так ви точно не пропустите автобус, навіть якщо він приїде раніше або пізніше за графік.
Альтернативи маршрутці

А що робити, якщо маршрутка не приїхала, зламалася або ви її пропустили? Є кілька альтернативних варіантів, як дістатися з Гірки Полонки до Ківерців або назад.

Перший варіант – таксі. Зараз у кожному райцентрі є служби таксі, які можуть приїхати в будь-яке село. Номери телефонів можна знайти в інтернеті або запитати у знайомих. Правда, таксі обійдеться значно дорожче, ніж маршрутка – десь 150-200 гривень за поїздку, а може й більше, залежно від відстані та настрою водія.

Другий варіант – попросити когось із знайомих підвезти. Якщо є сусід, який їде в той же бік – можна домовитися з ним. Зазвичай люди не відмовляють, особливо якщо дорога по дорозі. Але тут треба заздалегідь домовлятися і підлаштовуватися під час іншої людини.

Третій варіант – голосувати на дорозі. Це старий перевірений спосіб, який досі працює в Україні, особливо в сільській місцевості. Стаєш на узбіччі, махаєш рукою проїжджаючим машинам, і рано чи пізно хтось зупиниться. Звісно, це не дуже безпечно і не завжди комфортно, особливо для жінок або людей похилого віку. Але якщо інших варіантів немає – доводиться ризикувати.

Четвертий варіант – велосипед або мотоцикл, якщо маєте своє транспортне засобо. 15-18 кілометрів на велосипеді – це реально, хоча й потребує певної фізичної підготовки. На мотоциклі ще простіше – за 20-30 хвилин доїдеш. Але не у всіх є така можливість, та й погода не завжди сприяє.

П'ятий варіант – пішки. Так, є люди, які ходять пішки з Гірки Полонки до Ківерців. Особливо молодь чи ті, хто любить активний спосіб життя. Займе це години дві-три неспішної ходьби. Можна слухати музику, насолоджуватися природою, подумати про своє. Але взимку або в дощ цей варіант не дуже привабливий.

Поради для тих, хто їде вперше

Якщо ви вперше збираєтеся їхати маршруткою 107, ось кілька порад, які допоможуть зробити поїздку комфортнішою:
Приходьте заздалегідь. Краще прочекати на зупинці 15-20 хвилин, ніж пропустити маршрутку і потім шукати альтернативні варіанти.
Майте дрібні гроші. Водії не люблять, коли їм дають великі купюри – 500 чи 200 гривень. У них не завжди є здача. Тому постарайтеся мати монети або дрібні купюри.
Одягайтеся за погодою. Влітку в маршрутці може бути жарко, взимку – холодно. Візьміть із собою воду, якщо їдете в спеку, або теплий плед, якщо їдете в мороз.
Не соромтеся запитувати. Якщо не знаєте, де ваша зупинка – запитайте у водія або інших пасажирів. Вони завжди підкажуть. Краще запитати, ніж проїхати свою зупинку і потім повертатися пішки.
Майте телефон під рукою. Якщо маєте номер водія або когось із знайомих у Ківерцях – це може стати в пригоді, якщо щось піде не за планом.
Не везіть надто великі вантажі. Маршрутка невелика, місця мало. Якщо у вас величезна сумка чи коробка – подумайте, чи влізе вона. Можливо, краще замовити таксі або попросити когось підвезти на машині.
Будьте ввічливими. Привітайтеся, коли входите, подякуйте водієві, коли виходите. Поступіться місцем літнім людям або жінкам з дітьми. Це просто нормальна людська поведінка, яка робить поїздку приємнішою для всіх.

Проблеми та скарги

Звісно, не все ідеально з цією маршруткою. Є проблеми, про які люди часто скаржаться. Перша і найголовніша – це нестабільність розкладу. Коли не знаєш точно, о котрій приїде автобус, важко планувати свій день. Особливо якщо треба потрапити на важливу зустріч чи на поїзд.
Друга проблема – це стан транспорту. Старі, зношені маршрутки ламаються, застрягають на дорозі, створюють дискомфорт пасажирам. Хотілося б, щоб були новіші, зручніші автобуси, але розуміємо, що це коштує грошей, яких у перевізників не завжди вистачає.
Третя проблема – це переповненість у годину пік. Коли всі їдуть додому після роботи, в маршрутці немає де стояти. Люди пакуються, як оселедці в бочці, і це не дуже приємно, особливо влітку в спеку.
Четверта проблема – це відсутність інформації. Немає офіційного сайту, немає графіка на зупинках, немає можливості відстежити, де зараз автобус. Це створює незручності, особливо для тих, хто не часто користується цим маршрутом.
Місцеві жителі періодично звертаються до районної влади з проханнями покращити ситуацію – оновити транспорт, зробити чіткий розклад, обладнати зупинки. Іноді щось робиться, іноді – ні. Все залежить від наявності коштів у бюджеті та бажання чиновників займатися цими питаннями.

Майбутнє маршруту

Що чекає на маршрутку 107 у майбутньому? Важко сказати напевне. З одного боку, попит на громадський транспорт у сільській місцевості залишається стабільним. Люди їздять на роботу, в магазини, до лікарів – це повсякденні потреби, які нікуди не зникають.
З іншого боку, якщо дорога погіршуватиметься, транспорт старітиме, а пасажирів ставатиме менше через виїзд молоді в міста – маршрут може стати нерентабельним. І тоді перевізник може відмовитися від нього, залишивши людей без громадського транспорту взагалі.
Є надія, що місцева влада звернути увагу на цю проблему і спробує підтримати маршрут – можливо, через дотації перевізникам, можливо, через придбання нового транспорту за бюджетні кошти. Є приклади в інших районах України, де громади разом з владою вирішували такі питання.
Також можливо, що з розвитком технологій з'явиться якийсь онлайн-сервіс, де можна буде дивитися розклад, відстежувати місцезнаходження маршрутки в реальному часі, навіть оплачувати проїзд онлайн. Це зробило б життя набагато зручнішим. Але поки що це лише мрії.

Висновок

Маршрутка 107, яка курсує між Гіркою Полонкою та Ківерцями – це більше, ніж просто транспортний засіб. Це важлива частина життя місцевих жителів, їхній зв'язок зі світом, можливість доїхати до райцентру, вирішити свої справи, зустрітися з людьми.
Так, у цього маршруту є свої проблеми – нестабільний розклад, старий транспорт, відсутність інформації. Але він працює, він возить людей щодня, і це головне. Для багатьох жителів довколишніх сіл ця маршрутка – єдина можливість дістатися до Ківерців без власного автомобіля.

Якщо плануєте їхати цим маршрутом – готуйтеся до пригод. Можливо, доведеться почекати, можливо, їхати буде не дуже комфортно. Але ви доїдете, познайомитеся з цікавими людьми, почуєте місцеві історії, відчуєте справжній дух українського села.
І хто знає, можливо, через роки ви згадуватимете ці поїздки з теплотою і ностальгією – як їхали тою старенькою маршруткою по вибоях, слухали розмови бабусь, дивилися у вікно на поля і ліси Волині. Бо іноді саме такі прості речі залишаються в пам'яті назавжди.